Самовільне зайняття земельної ділянки: коли настає відповідальність.

Будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності, права постійного користування  чи права користування (оренда, емфітевзис та суперфіцій), є самовільним заняттям земельної ділянки.

Фактичне використання земельної ділянки до завершення процедури її передачі у приватну власність чи користування є самовільним зайняттям земельної ділянки.

Про це зазначила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Так, КАС ВС зазначив, що вчинення особою дій щодо відведення йому земельної ділянки в оренду та навіть рішення суду, яким суб’єкта владних повноважень зобов’язано розглянути клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не породжує права на її використання. Право на використання земельної ділянки наступає виключно після прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про надання зазначеної земельної ділянки у користування (оренду) та подальшого її оформлення у порядку, визначеному, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Суд зазначив, що наявність судового рішення, за загальним правилом, не може звільнити особу від обов’язку виконувати положення закону щодо належного оформлення права користування земельною ділянкою та нести відповідальність за його порушення.

Також суд зазначив, що згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Отже, Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права приватної власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним заняттям земельної ділянки.

З постановою Верховного Суду у справі №1940/1655/18 можна ознайомитися за посиланням https://verdictum.ligazakon.net/document/87713329

• Діденко Ірина Станіславівна
• 3 серпня 2020 р.
• 0