Конституційні принципи галузевого саморегулювання

Конституційні принципи галузевого саморегулювання

Галузеве саморегулювання має бути саморегулівним!

При спробах розвивати галузеве саморегулювання варто бути свідомим відносно конституційних принципів, зокрема, викладених в статті 5 Конституції України. Там зазначено, що "носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування". Тобто, держава не є суб‘єктом найвищої юридичної сили, суб‘єктом надання різноманітних статусів або власником функцій, які вона комусь передає чи не передає. Народ, принаймні його більшість, підтримуючи політику дерегуляції, висловив своє владне бажання до того, щоб держава не здійснювала невластивих їй функцій. І держава, цілком слушно, від таких функцій відмовляється, зокрема виконуючи норми статті 6 Угоди про асоціацію про зближення політик і імплементуючи (скасовуючи), зокрема, норми законодавства щодо обов‘язковості застосування галузевих стандартів.

Також варто бути свідомими того, що в статті 19 зазначено, що "правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством". Отже, навіть якщо діяльність власне саморегулівних організацій і буде зрештою регламентована законом, то розпорядчі документи таких організацій також мають бути прийнятими як закони або принаймні нормативні документи центральних органів виконавчої влади. Очевидно, що зміст саморегулювання при цьому повністю втрачається.

 

  • Старікова Лариса Валеріївна
  • 12 квітня 2018 р.
  • 0

Новини