Розвиток громадянського суспільства: що не так?

В 2016 році була прийнята Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки. Однак все вийшло як завжди: "група товаришів" вирішила керувати процесом і розподіляти бюджетні кошти. Аграрний союз України, окрім всього іншого, є однією з провідних організацій громадянського суспільства України. Тож Аналітичний центр АСУ дослідив ситуацію і надав свої пропозиції.

Прикріплені файли та додаткові матеріали

Аналітична нотатка про шляхи підтримки розвитку громадянського суспільства

Висновки і рекомендації

а) Формування національного стратегічного документу "Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки" є виключно позитивним фактом для зміцнення громадянського суспільства в Україні.

б) Практично єдиним недоліком стратегічного документу є слабкість розділу матеріально-технічного та фінансового забезпечення її реалізації, зокрема, передача ключових компетенцій до спеціально створеної інституції – Фонду розвитку громадянського суспільства.

в) Уряд не впорався з завданням реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки ні у 2017, ні в 2018 році. Плани реалізації стратегії у відповідних роках піднімають другорядні питання, реалізація стратегії є несуттєвою і фрагментарною.

г)  На тлі відсутності потягу до послідовної предметної реалізації національної стратегії невиправдано великого значення набули питання організації діяльності фонду розвитку громадянського суспільства. Тут також відбулася підміна понять: замість "фонду розвитку громадянського суспільства", який передбачає, перш за все, резервування фінансів на потреби розвитку громадянського суспільства, запропоновано створити "Національний фонд підтримки розвитку громадянського суспільства", перш за все, як окрему організацію. Це передбачає фрагментарність надання підтримки організаціям громадянського суспільства і відсуває власне розвиток громадянського суспільства на другий план.

д) Законопроект про Національний фонд підтримки розвитку громадянського суспільства фактично передбачає "приватизацію" компетенції з розвитку громадянського суспільства командою з 9 осіб і узурпацією відповідних національних фінансових ресурсів. Він є неприйнятним.

е) Питання матеріально-технічного та фінансового забезпечення розвитку громадянського суспільства мають бути вирішеними на рівні законодавчо-нормативної бази:

- змін і доповнень до Бюджетного та Податкового кодексів України
- закону "Про соціальні послуги"
- змін і доповнень до законів "Про публічні закупівлі", "Про управління об‘єктами державної власності", "Про державно-приватне партнерство" тощо

- постанови КМУ "Про порядок відбору проектів і програм, які виконуються організаціями громадянського суспільства і підтримуються за рахунок коштів державного бюджету"
- наказу Мінфіну "Про порядок фінансування проектів і програм, які виконуються організаціями громадянського суспільства і підтримуються за рахунок коштів державного бюджету"
- наказу МЕРТ "Про фонд розвитку громадянського суспільства"

є) Питання участі організацій громадянського суспільства в системі національного публічного управління мають бути вирішеними в рамках наступних законодавчо-нормативних документів:

- закон "Про консультації органів державної влади і місцевого самоврядування з громадськістю",
- зміни і доповнення до закону "Про громадські об‘єднання"
- зміни і доповнення до закону "Про органи самоорганізації населення"
- зміни і доповнення до закону "Про місцеве самоврядування в Україні"

ж) Компетентність і професійна якість відповідальних посадовців уряду, чіткі і ефективні щорічні плани по реалізації стратегії є ключовим фактором успіху реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки. Однак ця умова поки що не виконана.

з) Неефективність діяльності Уряду не є глобальною перешкодою для реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки. Організації громадянського суспільства можуть самі ініціювати прийняття відповідних законодавчих актів через окремих депутатів та їхні структурні утворення (групи, фракції) та ухвалення необхідних нормативних актів через громадські ради при центральних органах виконавчої влади.

Позиція АЦ АСУ

 

• АЦ АСУ як одна з організацій громадянського суспільства повністю підтримує Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки і готова брати участь в її реалізації.

• Законопроект "Про Національний фонд підтримки розвитку громадянського суспільства" не відповідає ні змісту базового стратегічного документу, ні планам Уряду по його реалізації. Він має розглядатися як приватна ініціатива однієї з організацій громадянського суспільства – "Творчий центр ТЦК". На жаль, ця ініціатива була підтримана Координатором ОБСЕ в Україні, що поставило інші організації громадянського суспільства в нерівні умови.

• АЦ АСУ вважає за необхідне повідомити офіс ОБСЕ в Україні і, зокрема, його координатора про порушення принципів публічного управління, втілені в даному законопроекті, і його високі корупційні ризики.

• АЦ АСУ пропонує до обговорення свій власний законотворчий порядок денний на реалізацію Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки і запрошує організації громадянського суспільства до формування консорціуму на реалізацію узгодженого таким чином порядку денного.

• Старікова Лариса Валеріївна
• 9 липня 2018 р.
• 0